Тож, пропоную розглянути наступні аксіоми, які ймовірно допоможуть уникнути втоми війни:
До першої категорії належать ті, хто прагне щоб війна швидко завершилася — вони і є першою її жертвою.
До другої належать ті, хто не бачить ні кінця, ні краю війні. Вони обов’язково психологічно стають її заручниками, оціпеніло в глибоких стражданнях і страхах, сидячи на одному місці, чекають від ворога милості.
Третя категорія — це ті, хто чітко усвідомлює війну через її етапність.
Початок війни — завжди відомий та до нього ніхто не готувався (для прикладу цього не можна сказати про Британію, яка після повідомлення розвідки про наміри її захвату, почала евакуацію).
Сама війна — напад, окупація, геноцид, руйнація, відсутність закону. Цей етап не має часових меж. Він визначається виснаженням однієї із сторін і початком наступного етапу — перемовин.
Перемовини — завершення війни.
Далі починається післявоєнний стан з відновлення, відбудовування, підбиття наслідків і початок політичної активності діяльності з укріплення суверенітету. Тож, невизначеність війни завершується — виснаженням однієї із сторін і початком перемовин. Щоб витримати цей етап головне — бути постійно в реальності і чітко слідкувати за статистикою.
…далі буде
