Багато можна сказати про війну. З різних ракурсів описувати. Та зрозуміти і пізнати війну не дано нікому. Бо ні причини, ні наслідки ніколи її не виправдають. Тож, війна — це найстрашніша помилка, яку тільки може зробити людство.
І тому, на 145 день війни в Україні, пропоную вам розглянути наслідок її впливу на психіку, який умовно визначимо — втома війни. Я свідомо не використовую сполучник «від», оскільки вона, ця війна ще не завершена, і її протікання вказує на появу особливого способу життя людини у війні — втому. До речі це є один із найважливіших результатів і перемог гібридноі війни — психоемоційне виснаження і, як наслідок, втома від уявної бескінечності війни!
Щоб пояснити втому варто згадати одну особливість психіки — її рухливість. Так, психіка не терпить одноманітності. А якже стабільність? Під стабільністю психіка розуміє відсутність перешкод у задоволенні потреб. А от чого вона не витримує — це нав’язливу повторюваність, яка породжує збіднілість образів сприйняття і, як наслідок одноманітність, яка не приносить задоволення. Тож, щоб не провалитися в меланхолію, як втрату насолоди і задоволення, психіка буде демонстративно уникати одноманітності під «прикриттям» втоми. Для прикладу, з’являються якісь фантастичні, часто недоречні і вкрай не відповідні потреби і бажання. Тоді ми купуємо часто непотрібні речі. Чи робимо витрати, які не можемо пояснити логічно.
Щодо втоми війни то в її психології, першочергово, визначимо одноманітність, яка призводить до невдоволеності потреб і бажань. Згодом з’явиться стійке відчуття неспроможності мати стабільність в задоволені звичного способу життя. І все це суб’єктивно психіка «підв‘яже» під очікувані, досить часто гіперболізовані за значимістю, наслідки війни. Для прикладу, зараз спостерігаю два. Найчастіше — повний песимізм в майбутньому української економіки. Рідше, оптимістичний, при якому Україна як суверенна держава переходить в інший вимір буття і зараз вона на перетині цих вимірів. Важко йти від русифікації до націоналізації…
Починається 145 день війни…
Тож, в психології втоми війни важливого значення мають наслідки війни.
Умовно визначимо три наслідки війни, які впливаючи на психіку людини, починають її втомлювати: невизначеність, непередбачуваність, неконтрольованість.
Найбільша невизначеність у війні — це час. Ії тривалість. Початок і завершення
Найбільше страждання у війні — непередбачуваність. Не знаєш коли, як і кого? Всі рівні. Ніхто не є в пріоритеті чи ж навпаки, неврахований!
Найбільша біда війни — неконтрольованість. Будь-які способи і правила контролю, механізми регуляції і закони управління «множаться на нуль».
…далі буде
