Останній тиждень був насичений подіями.
Дві особи чоловічої статі «кошмарили» наш з вами світ. Тож, думаю варто обсудити декілька тез, бо вони визначні для нас, українців, саме в цей період життя.
Відчуття підказує мені, що те, що нищить нас більше 600 днів зненацька, як і зʼявилось, піде із нізвідки в нікуди. І є на це декілька підстав.
Україна тримає агресію, яка руйнує світ з його середини, з єства. Бо хочеш не хочеш, а відсидітися не вийде – займай позицію. Так от, без виконання 5 пункту, не буду розписувати, всі і так знають про що. Де одне з гарантів безпеки напало на нас. Де ми, власноруч, з лише 15% виконаних зобовʼязань по наданні зброї, тримаємо оборону більше 600 днів. Де нам приписують корупцію при тому, що ми вмираємо. І не розказуйте мені зараз про невдалий сленг, про корупцію. Якщо у вас украли? Заходьте, викривайте і карайте. Але ми українці, тримаємо цю наволоч на собі, не дозволяючи їй рухатися далі. Не корумповано, самі.
Тож, як мерзенно, говорити про корупцію, коли гинуть люди. Як гидко, торгуватися про захист кордонів від країни, яка навіть у вороги не годиться, на фоні світової переваги та в боротьбі зі зростаючою параноєю перед тоталітарним злом московитів. Ми не корупціонери. Ми ті, хто вмирає за самих себе, а всі ви обирайте де вам бути. Це неймовірний прояв жалюгідності чоловіків, які, звинувачуючи нас у корупції, самі, беручи зарплату у зла, по горло в крові українців. Чекаю, коли захлинуться.
Наступна жалюгідність в чоловічій подобі і в чоловічому одязі одне із найганебніших створінь, якому видалено місце в Європарламенті. Впізнали? Воно! Якщо ви запитаєте, до чого воно прагне? Ні-до-чого. Воно продалося, прогнивше намагається щось там відмивати і коли, йому пропонують випити кави, воно, похиливши голову йде. Так, саме так і має бути з мерзотою, яка обрана до влади, так владою і не стала, а продало свою душу і совість.
І, найголовніша подія тижня. щось вилізло з бункера, щоби повідомити «величні» тези. Що воно, буде чмирити українців до 2026 року. Що воно, має переваги на фронті і саме здатне випускати зброю, а у нас з вами зовсім справи худі. І, воно, обісране трьохденним захопленням Києва, каже що Україна живе на подачках і від неї відмовляться.
Жалюгіднішого створіння і придумати не можливо. Бо, демонструючи зневагу, вже уявило, що проплатило вибори в свого найбільшого опонента і переконане, найчисленніший його соратник його не зрадить. Мрійник…
Тож, відповіді також є три.
Ви чмирите нас вже багато сторіч, витримаємо і це.
Ви випускаєте зброю, а ми ні. Правда!? Тоді ми вбили вас, тварин, триста тисяч своїми очима і гниєте ви у нас на землі від лазерів з наших же очей. Тож, будемо на вас, мерзотників дивитися ще більше, щоби влучніше попадати. Таки правда, від нас може відмовитися увесь світ та ми не відмовляємося від себе. І якщо ми поглядом знищили вас триста тисяч, ми придумаємо ще засоби щоби до 2026 року нищити вас – усіма нашими сенсорними і аналізаторними системами. Ви просрали свою перемогу. Ми з під землі, з відрізаними головами, навпомацки, відрізаними у нас руками і ногами, достанемо вас, асвабадітелей. Ти, жалюгідне створіння, ймовірно зникнеш до 2026 року і тоді подивимося. Бо десь, хтось таки прокинеться, супротив тебе, якщо нам відмовлять.
Тож, три чоловіки зробили цей тиждень. Два перетворилися в жалюгідність, а третій, запропонував випити їм кави на узбіччі історії, чим цю історію повернув в інший бік. Респект Вам, пане Шольц!
