Наступна аксіома, яка ймовірно допоможе уникнути втоми війни: неконтрольованість
Або живеш і керуєшся управлінням власних намірів чи дій. Або — психоз. Бо контроль і війна явища несумісні. Варто памятати, що втрата всемогутності власного контролю чи не єдина позитивна риса війни. Люди перестають гратися у всемогутність і починають цінити істину життя, яка доволі проста — значення має лише саме життя і усі способи задля його збереження.
Тож, якщо ви відчуваєте втому, пам’ятайте — це втома війни. Якщо війна втомила вас — вона вас перемогла, значить швиденько міняйте місце і реабілітуйтесь та відновлюйтесь. Якщо не можете втікати і сховатися від війни — почніть «розмову з нею» і вилаштуйте з нею, цією війною «стосунки». Перестаньте чекати її завершення. Живіть тим життям, яке ви бачите та не ігноруйте правила збереження життя.
Якщо є запитання з радістю поділюсь своїм досвідом і знаннями. Пишіть…