Думаю, кожен хоч раз “втрачав землю під ногами” і не тому, що щось сталося, а тому, що не вдалося вчинити магічне дійство – контроль. І насправді, скільки може пригадати себе людина, все підпорядковане контролю. Спочатку нас зустрічає “контроль-відповідність”. Ми не повинні хоч якось зруйнувати наш образ в очах матері, батька, сусідів, родичів та інших значущих героїв. У цьому “контролі-відповідності” розчиняються наші творчі здібності та створюються “надзвичайні досягнення”, але не наші власні, а тих, кого ми так безпорадно намагаємося вражати.
Наступний – це “контроль-свободи”. Саме йому належить найграндіозніший обман! У світі комфорту немає місця для свободи.
І найперекрученіший контроль – “контроль-здоров’я”! Адже саме цей контроль активно використовується зараз. Таке враження, що знайдено всі вакцини, винайдено код безсмертя, і ми, ліниві, не хочемо ним скористатися.
Усе б нічого, але саме ці контролі нібито гарантують нам безпеку, точніше її ілюзію. Адже для того, щоб контроль відбувся, його треба спровокувати, тобто налякати (бажано до смерті), а потім лікувати, допомагати і зцілювати. І вже, звичайно, на цьому заробити. Тільки ось у чому біда – переляк може провокувати незворотні наслідки, які контролю не піддаються.
Ось і виходить, сучасна ілюзія безпеки – тотальне зцілення штучно створених проблем. Адже реальні проблеми не вирішуються, а лише “затушовуються” і, як завжди, пропонується єдиний спосіб – тотальний контроль, який забезпечить безпеку, точніше її ілюзію.
<< Повернутись до списку статей
