Чи траплялося Вам «потрапляти» у стосунки, з яких немає «виходу»? Стосунки, які, подібно до павутини, затягують Вас, заводять у глухий кут, «поглинають» своєю «щільністю» та «покриттям»? Ви відчайдушно намагалися знайти вихід. Але кожен вихід — це завжди вхід, тільки в інший формат тих самих стосунків. Якщо це присутнє у вашому житті, тоді ви у «відносинах лабіринту».
Що властиво «відносинам лабіринту»? Все починалося невизначено, але романтично! Ви переживали загадку і таємничість свого співрозмовника, який через певний час стане бажаним, потім необхідним і, по наростанню, став частиною вас.
Далі ви, десь дуже вже глибоко, починаєте відчувати своєрідний «коктейль». Це поєднання пристрасті, смутку, неконтрольованого бажання бути з ним завжди. Згодом з’явиться глибоке розчарування, але не в ньому, а в собі. Саме в цій точці начебто все закінчилося.
Адже якщо у відносинах ти розчаровуєшся в собі, то за закономірностями природи треба зупинитися і бігти. Але ж ні! Далі найцікавіше – лабіринт! У ньому немає відчуттів. Ви не можете відчувати сум. Ці стосунки ніяк не втрачаються. Та й радості теж немає, адже стосунки настільки задушливі, що швидше нагадують вмирання, ніж життя. Ви метушитеся, ви намагаєтеся зберегти, не усвідомлюючи, що в цьому лабіринті стосунків ви самотні. І в цей момент злякатися б та піти! Але ні, тепер Ви настільки «завагітніли» цими стосунками, що подібно до матері, яка народжує вперше, ви прагнете будь-що-будь зберегти «плід». Ви не бачите, що Ви — мати-одиначка в цьому «лабіринті стосунків». Ви знесилюєтесь і починаєте судомно шукати підтримки, але якої! Ви шукаєте того, хто переконає вас, що лабіринт — це саме те, що вам потрібно.
Поява цього переконання — це точка неповернення. Тепер лабіринт стосунків стає єдиною моделлю вас самого. І не важливо, говоримо ми про стосунки у коханні, на роботі чи з близькими людьми. Тут «протягує» якоюсь приреченістю. Адже стосунки лабіринту — це стосунки, в яких ви шукаєте того, хто підтвердить вам ваші страхи, не знайти те, що хочеш, а якщо знайшли — терміново ліквідувати. Тому, за іронією долі, легше жити з тим, кого не хочеш, співпрацювати з тим, хто обкрадає, дружити з тим, хто зраджує.
Виявляється, жити у лабіринті вигідно! Адже стосунки без лабіринту — це самотність, в якій, знаходячи себе, даєш шанс з’явитися тому, хто поряд, а не в тобі. Ось і виходить, що вихід із лабіринту – це вхід до себе. І якщо давно там не був — важко.
<< Повернутись до списку статей
