Будь-яка війна – це психоз іншого, того кому дозволено власне безумство здійснити у владі. А на мові символів свідомого – цей інший їх, цих символів, позбавлений.
Що це, не мати символізму свідомості? Це не знати, і навіть не мати гадки про те, що існує хтось, окрім тебе самого. Хтось, хто не ти і ніколи тобою не був і не стане. Хтось, Хто над тобою! Хтось, хто не залежить від твоєї патогенно бурхливої уяви. Тобто це той, з ким хочеш не хочеш, а маєш домовлятися. Звісно, в психозі, ти сам собі оцей, Хтось!
Більш аніж двадцять років цей хтось розбухав в брехні (пам’ятаєте про Нобелівську премію за мир); набирався силоньки в насильстві (знищив усіх політичних опонентів і опозицію); гноїв цілі народи (грузинський, молдовський, сербський, чеченський, а згодом і український), і пошивав в дурні найсильніших світу цього. Тож, з’явилося воно, оце, не з пустого місця, ні. З місця символічного дна і чомусь це дно здобуло такого успіху серед найсвідоміших і найрозумніших! Так, так…
Чому так? Тому що, коли дитина робить шкоду, батьки, розуміючи її дитяче світобачення, мають допомогти їй, ввести систему координат співжиття з іншим, дати низку правил, як мати своє, не беручи чужого. Що ж буде, якщо дитині цього не пояснити? Вона стане монстром! Який потім буде гнобити увесь світ. І жоден інший, окрім горя і біди – не стане для такої, вже дорослої людини, гальмом, регулятором.
Згодом, насильство, а саме цей засіб є єдиний для досягнення будь-якої мети, стане його змістом, сутністю, і ним самим.
Тож, хто винен в появі психопата? Так, уся та реальність в якій його істинна сутність була непомічена, а можливо і використана, хто зна?
Війна в Україні – це безумство, якому не тільки дозволили стати владою і законом в самій нікчемній утробі, а довгий час цю утробу годували і підтримували. Тепер, воно ненажерливе, втопившись у самому собі обливає вогнем, рве кров’ю, миє ноги в сльозах українців.
Що ж, виникає одне питання – чи зможе світ отямитися і згадати, що коли горе і біда не діють на психопата, його знищують фактично. Як фактично? Проявіть, сильні миру цього, творчий підхід!
