…у продовження про нервово-психічне напруження

У попередньому дописі я зазначила, що нервово-психічне напруження – це унікальне поєднання фізіологічного епіцентру стресу (наднапруження) в тілі з психікою, яка відмовляється адаптуватися до несприятливих для неї, видозмінених умов життя.

Роки три назад я супроводжувала випадок панічних атак у чоловіка, який повідав мені цікаву історію.

…на момент завершення другої світової війни, кияни, будучи вкрай психічно виснаженими, зверталися до лікарні Павлова (в місті Києві) та, зрозуміло, усіх їх лікарня прийняти не могла. Тоді лікарі вийшли з цієї ситуації вкрай творчо. На подвір’ї лікарні поставили великий чан в якому цілодобово варили корінь валеріани. Кожен, хто приходив до лікарні мав змогу скуштувати цей чудодійний напій. З часом говорили, що кияни виліковувалися біля цього чану.

Тож, для того щоб зняти фізіологічно нервово-психічну напругу варто можливо скористатися творчими рішеннями лікарів Павлівськоі лікарні.

Тепер щодо вкрай складного завдання – адаптації психіки до умов війни.

Варто пам’ятати – психіка погано витримує невизначеність. Тож, чим довше вона перебуває в невизначеності, тим сильнішим стає внутрішній фізіологічний епіцентр стресу. Оскільки, психіка – це властивість відображення, а невизначеність страшна тим, що її не можна відобразити ніяким чином. Найстрашніше для людини це не могти спланувати, спрогнозувати, хоч якимось чином продумати хоча би завтрашній день. І це і є стан психозу. Тобто тотальна внутрішня неспроможність діяти. Психіка як в бочці, замкнена на самій собі та ще при тотальній загрозі життю. І, відповідно, в стані невизначеності тіло відчуває потребу активності та дій, а реально виконати її не може. Ні на кого спрямовувати дію.

З урахуванням таких особливостей варто діяти наступним способом:

1. Невизначеність розбиваємо на конкретні дії. Для прикладу, створити список значимих людей, яким треба писати, відписувати, дізнаватися як вони.
2. Встановлюємо значення війни. Так, саме значення. Якщо людина не знає за що бореться – вона швидка здобич шаленої кулі. Якщо людина має суб’єктивне власне значення війни, тоді війна для неї стає викликом і людина вилаштовує низку дій для досягнення цього виклику. Для прикладу, якщо виклик війни – це перемога, тоді людина має запропонувати свої професійні, особистісні, людські навички, компетенції для загальної справи – подолання війни. В конкретному місці перебування.
3. Пам’ятаємо, психіка, як властивість відображення повинна бути завжди в реальності. Для цього варто максимально бути включеними в активність. Навіть якщо змушений бути фізично не активний, значить пишіть в своєму внутрішньому світі розповіді, оповідання, пишіть листи дорогим людям.

І найголовніше, не заводьте в психіку неперевірених фактів. Психіка, без включення свідомості, не відрізняє реальність від фантазії. Тож, не завантажуйте себе неперевіреними новинами і надмірними емоційними розповідями. Головна умова виживання у війні – не стати смітником пропаганди.

Далі буде…