Трапляється так, що психіка хворіє, має свої «ГРЗ», які мають своє перебіг, загострення, ускладнення і переходять у хронічний перебіг, «психічну інвалідизацію». Одним із таких «ГРЗ» є панічний стан. Розмова про панічний стан завжди складна, бо це один із «найзагадковіших» станів психіки людини.
Панічний стан – це афект, який є основною силою внутрішнього світу людини. Афект, як психічний стан, має біохімічну природу. Отже, панічний стан за призначенням завжди передує новизні чи «непізнаним» психікою подій, переживань, ситуацій тощо, причому важливо з яким відтінком — радості чи горя.
Панічний стан, як і будь-який інший психічний стан, сприяє розрядці психічної напруги і є провідником, сполучною ланкою між внутрішнім світом людини та навколишнім світом. Однак цей стан може приносити сильні страждання. Наприклад, вас пригнічують, а ви мовчите, навіть підтримуєте та схвалюєте таке ставлення пригніченням себе самого, коментуючи «… сам(а) винен(а)». Або ви довго терпите обман, знаючи правду. І Ви вважаєте, що це пройде для вас безрезультатно.
Як показує практика, ні. Чим більше у вас «резервуар терпіння», тим жорсткішим може бути його розрядка. Проте, вже не стільки панічного стану, ні, йдеться про панічну атаку. Панічна атака — це гострий афект, який вражає саму людину, не знаходячи виходу «назовні», тобто “б’є зсередини”. Панічна атака не з’являється раптово – це досить жорсткий вихід накопиченої внутрішньої напруги.
Провісники панічної атаки складно пізнати об’єктивно, вони завжди «ховаються». Визначаються вони появою внутрішніх станів, реакцій, переживань, думок, які у звичайному житті практично не властиві. Будучи досить підступною, панічна атака виникає тоді, коли для неї немає жодних реальних причин. Все в житті спокійно, найзлісніші та найважчі події пережиті та позаду. І тут, як «грім серед ясного неба»: ви відчуваєте пригнічуючу напругу, яка лякає своєю невизначеністю та силою; ви переживаєте стан катастрофи, що насувається, і жаху її неминучості, причому в реальності все відносно спокійно; ви не впізнаєте причин страху, що суб’єктивно відчувається, і біди, якої об’єктивно немає; ви не здатні опанувати себе, адже всі стандартні «показники життя» збиті; ви чекаєте смерті, це очікування вимотує; у вас незрозуміла активність розуму, який безжально затягує вас у павутину думок, які постійно змінюють один одного, проте очікуваного звільнення від жаху не відбувається.
Тіло також грає свою «партію» у цьому «моторошному кружінні афекту». Системи працюють активно: серцево-судинна (від тахікардії 150 ударів за хвилину до брадикардії, серце «мовчить»); дихальна (задуха, задишка, нестача повітря, зупинка дихання); шлунково-кишковий тракт (спазми, кольки, «застої», гострі болі незрозумілого походження); сечостатева система (часті позиви, спазми сечостатевих органів з гострими болями). Якщо у вас такі симптоми – ви пережили панічну атаку.
Панічна атака – це своєрідний «відкат» після важких життєвих обставин і зовсім не важливо, коли ви їх пережили – вчора, рік тому чи десять років. Незважаючи на те, що напад панічної атаки триває не більше 30 секунд, людина отримує шкоду від їхнього проживання на довгі роки. Не варто вірити тим, хто передбачає, що «вилікує» панічну атаку за один чи кілька сеансів. Це неможливо, як і неможливо робити наступне: не варто боротися з панічною атакою, її треба тільки приймати і терпіти; не треба боятися панічної атаки – це не божевілля, це своєрідний вихід афекту, який токсично паразитує всередині людської психіки; не варто лікувати панічну атаку антидепресантами, транквілізаторами, «ноофенами» — ці засоби лише завуальовують стан, але без психотерапії вони вводять людину в трагічне відчуття приреченості.
Не варто ігнорувати панічну атаку — її підступність у тому, що тривалість її дії на психіку призводить до неврозів, нерідко гострих психотичних станів, екзистенційного вакууму та депресії, фобії, які буквально «паралізують» людину та вводять у «психічну інвалідизацію».
Не варто бачити в ній зло – як показує практика, панічна атака – це акт «повернення» до самого себе, ось тільки цього можна досягти за допомогою психотерапії.
Не потрібно спокушатися, що самостійно можна подолати панічну атаку. Цей стан вимагає якісного супроводу, в процесі якого ви знайдете якість життя та право завжди вибирати себе.
<< Повернутись до списку статей
